«Неможливо?» – Це не так!»

Вроцлав, Польща - Томаш вирушає на роботу до Варшави. На задньому сидінні його машини розташовані коробки з рідиною, яка потрібна йому для перитонеального діалізу (ПД). Це його реальність з 2014 року, коли йому поставили діагноз ниркова недостатність і почали лікування ПД. З тих пір, він ніколи не подорожує без своєї рідини. Це те, що дуже активний 40-річний чоловік робив після того як дізнався про свій діагноз ниркової недостатності - ще одна, але набагато важливіша річ - продовжувати жити щасливим життям з дружиною, дочкою та собакою.

У Томаша все ще є деяка залишкова функція нирок (ЗФН), але діаліз має вирішальне значення для виведення токсинів з його організму. Щодня потрібно від 3 до 4 процедур, що займають 15 - 20 хвилин кожна. Він використовує домашній діаліз, щоб знайти найбільш зручний час і місце для проведення щоденних процедур. «Це лікування, яке адаптується під мій графік, а не навпаки. І на щастя, я завжди був завзятим читачем, - каже він з посмішкою, використовуючи час, необхідний для діалізу, щоб прочитати книгу.

Томаш каже, що інтеграція терапії в його активне життя була варта зусиль. "Завдяки ПД ви маєте гнучкий графік, та можете вільно розпоряджатися своїм часом. Якщо ви розглядаєте 3 або 4 обміни, то вони займають максимум одну годину вашого дня. Це те, що ви точно можете зробити! Це дає вам свободу, можливість подорожувати та продовжувати займатися спортом." Ось чому Томаш прагне залишитися на ПД якомога довше.

Томаш все життя був завзятим мандрівником, подорожував як з метою ведення бізнесу, так і для задоволення. Подорожувати світом було одним із найулюбленіших захоплень Томаша, однак після того, як він дізнався про свій діагноз, він переживав, що більше не зможе цього робити. Але він дізнався, що подорож на машині не є проблемою - все, що йому потрібно зробити, це не забути взяти з собою кілька коробок з рідиною. Взагалі подорож літаком також можлива, хоча це вимагає трохи більше підготовки.

Для Томаша діагноз ниркової недостатності став шоком. Як дуже активній людині, яка займається багатьма різними видами спорту та піклується про своє здоров'я, йому важко було прийняти те, що стан його здоров'я настільки сильно погіршився, що він потребує діалізу. Але було кілька речей, які Томаш знав напевно: Він хотів мати змогу працювати, та не хотів проводити кожен другий день у клініці і перестати жити нормальним, активним життям.

Озираючись назад, Томаш дуже вдячний своєму лікарю за те, що він рекомендував йому ПД. Приймаючи рішення щодо кращого методу лікування Томаша, лікарі не просто брали до уваги лише медичний стан та найкращий спосіб лікування, але й також вони розглядали його життя в цілому, и той факт, що він був ще молодим чоловіком, дуже активним на роботі, а також вдома і що у нього не було жодних інших медичних проблем.

У той час як класична процедура гемодіалізу (ГД) вимагає, щоб пацієнт звертався в клініку чи діалізний центр, ПД пацієнт може проводити сам - вдома або в будь-якому місці, де існують відповідні гігієнічні умови. Коли йому поставили діагноз, Томаш запитав свого лікаря: «Якщо б вам поставили цей діагноз, що б ви зробили?» І його лікар відповів, що погодився б на ПД. Томаш прислухався до рекомендацій свого лікаря і почав досліджувати перитонеальний діаліз, оскільки цей вид терапії був для нього чимось абсолютно новим. Невдовзі після того, як він пройшов навчальний курс, який зайняв у нього лише пару днів, він зміг почати самостійно виконувати діаліз вдома. 

Пацієнти на ПД повинні визначитися, чи достатньо у них місця для зберігання необхідної кількості рідини. Томаш вважає, що йому пощастило мати достатньо місця, де він може зберігати щомісячну кількість рідини, один ящик розміщений поверх іншого. Він також виділив одне приміщення для свого лікування, місце, де він може безперешкодно виконувати свій діаліз. "Я насолоджуюся затишком власного будинку і до цього часу не мав жодних інфекцій чи проблем", говорить він з гордістю.

Завдяки своєму позитивному ставленню, він впевнений, що зможе зробити це і багато іншого: "Якщо ви хочете чогось досягти, вам потрібно прийняти діаліз як частину свого життя та інтегрувати його. Ви можете це зробити. Неможливо? – Це не так!"