Діаліз у звичному середовищі

Задовго до того, як Ліберта Брандао стала потребувати замісної ниркової терапії, діаліз вже асоціювався для неї зі страхом і особливим тягарем. Її сестра довгий час була пацієнткою на діалізі, перш ніж ій трансплатували нируку. «Після лікування в клініці вона почувала себе погано і завжди була виснажена», - згадує вона. Коли Ліберта Брандао з’ясувала шість років тому, що вона теж потребує такого лікування, вона була спустошена. Коли вона дізналася про можливі варіанти лікування, то обрала перитонеальний діаліз - частково, щоб уникнути необхідності звертатися в клініку для лікування. 

«Я завжди зайнята, завжди щось роблю», - описує себе Ліберта Брандао. В основному їй подобається доглядати за своєю родиною. У вихідні її часто навідують обидва її сини із дружинами та дітьми. Потім вона готує для всіх і, зокрема, балує своїх трьох онуків. «Єдине, що мені хочеться від життя, - це бути достатньо здоровою, щоб мати змогу опікуватися своєю родиною», - каже вона. Особливо її чоловік, з яким вона одружена більше 50 років, надає їй велику підтримку. Хоча він сам хворий і проходить хіміотерапію, він дуже добре допомагає їй. Перш за все, він є її помічником під час процедури.

Після року лікування за допомогою ручного перитонеального діалізу, Ліберта Брандао перейшла на автоматизований перитонеальний діаліз. Під час цієї процедури, спеціальний апарат, який називається циклер, замінює діалізний розчин. Це означає, що пацієнтам більше не потрібно мати справу з різними пакетами. Крім зниження ризику зараження, автоматизований перитонеальний діаліз має надзвичайно практичну перевагу: Пацієнти можуть проходити лікування протягом ночі, під час сну. «Я змогла обрати такий тип діалізу, тому що мій чоловік завжди поруч», - зізнається вона. Він дізнався все про технологію, навчився керувати циклером, і тепер стежить за ним. Хоча Ліберті Брандао доводиться проводити діаліз двічі протягом дня, на додаток до цього нічного сеансу, це все ж є явною перевагою порівняно з ручним перитонеальним діалізом, який їй доводилося проводити кожні чотири години. 

Для Ліберти Брандао важливі більш тривалі перерви між процедурами. Вони дають їй можливість займатися домашніми справами та своїми хобі. «Сьогодні я можу робити все, що раніше робила, лише трохи повільніше», - каже вона, підсумовуючи своє життя з процедурами діалізу.